За досвідом за кордон

   Зараз не часто зустрінеш молоду людину, яка хотіла б пов’язати своє життя із тваринництвом. Але Галина Мегей над своєю майбутньою професією довго не задумувалась. Оскільки батько Олександр Васильович та мама Алла Михайлівна працюють у сільськогосподарській галузі, то й вона вирішила піти цим шляхом. Спочатку закінчила  Київський національний університет біоресурсів та природокористування за спеціальністю «економіка підприємства». Коли ж прийшла працювати в ПСП «Лідер» с. Новомайданецького на посаду заступника директора із тваринництва, зрозуміла, що тих знань, що отримала, замало. Тож вирішила здобути другу вищу освіту зі спеціальності «технологія переробки продукції тваринництва». І ось у цьому році дівчина вже буде дипломованим спеціалістом. А нещодавно вона побувала у Німеччині.

 

   − Торік я вирішила взяти участь у програмі підготовки менеджерів, про яку взнала у районному управлінні агропромислового розвитку, − розповідає Галина.−  Подала свою анкету в область, потім була співбесіда у Києві, на яку прибули спеціалісти із Німеччини. Однією із умов участі у програмі було досконале знання англійської мови. Але з цим проблем у мене немає, бо я  вже приймала у господарстві й американські делегації, і французькі. Вони тоді дивувалися, що така молода дівчина вирішила працювати у тваринницькій галузі. Казали, якщо є такі кадри, то в України є майбутнє. 

   Співбесіду проходили більше трьохсот осіб, а ось взяти участь у програмі запросили лише 16, в тому числі і мене. І ось нещодавно ми вирушили до Німеччини. Там до нас приєдналися молдовани та білорус (всього 25 осіб). Спочатку всі учасники програми ознайомилися з культурним менеджментом. Нам розповіли про традиції німців, їхню культуру. Приміром, як вітатися, подавати руку жінці чи ні. Було дуже цікаво. До речі, цю поїздку фінансувало Міністерство економіки та енергетики Німеччини. Все було оплачено, окрім переліту: танспорт, проживання, харчування, ще й стипендію платили.

   Місяць ми провели у місті Кіль − столиці федеральної землі Шлезвілг-Гольштейн, що недалеко від Гамбурга. Тут для нас проводили різні тренінги із менеджменту, презентацій, бізнес-планування, маркетингу, імпорту та експорту сільськогосподарської продукції. Словом розповідали про все, що потрібно знати сучасному керівнику. Цікавою була екскурсія містом, відвідали німецьку Промислову палату.

   Ми часто думаємо, що за кордоном немає ніяких проблем, але це не так. У них у сільському господарстві проблем не менше, ніж у нас. Щороку кількість фермерів скорочується на 10%. Хоча є і дотації, і доступні кредити. Фермерам, яким до 40 років, надається суттєва допомога. Рахується, що в цьому віці фермер ще молодий й недосвідчений. Але головна особливість німецьких господарств − це родинний бізнес, якому і 200, і 100, і 50 років. 

   Щодо фермерів-тваринників, то вони кажуть, що у них ціни на молоко, як і в нас,− низькі, хоча продуктивність сільськогосподарських культур − вища. Там  мають на корову 10000 кг молока  (у нас  в середньому 6000 кг ), але німці говорять, що воно для них збиткове.

   За півтора тижні ми відвідали  24 різних підприємства. Учасники проекту цікавилися садівництвом, вирощуванням ягідних кущів,  технічної коноплі, пасічництвом  тощо. Мене ж цікавило молочне скотарство, зокрема закупівля обладнання для переробки молока. Тваринницька галузь була представлена двома підприємствами. Питань можна було ставити безліч, а не так, як у нас: «Навіщо вам все знати?». Причому на всі давали вичерпні відповіді.

   Запам’яталося фермерське господарство, яке вирощує ВРХ і переробляє молоко, виробляючи йогурти, сир, питне молоко, молочні напої. Все дуже смачне. Тут налагодили збут продукції: заявки на неї приймають через Інтернет-магазин. Потім фермер все це розвозить під будинки людей, ставить  продукцію у спеціальні сумки-холодильники, щоб не зіпсувалася.

   Все молоко, а це до 5000 кг, переробляється у невеличкому цеху на міні-обладнанні (працюють 15 осіб).  Продають молоко й у дитсадки, причому спеціального дозволу не треба, бо у німців заведено, що продукція як для дорослих , так і для малечі повинна бути якісною.

   В іншому фермерському господарстві його власник на території облаштував магазин, де реалізує свою продукцію, а щоб людям, особливо дітям, було цікаво, ще й зробив невеличкий зоопарк, у якому мешкають страуси, коні, кози, поні. На вихідні у це господарство приїжджає багато людей із навколишніх міст, щоб купити молочну продукцію та гарно провести свій вільний час. Для дітей  є ще й особлива розвага. Хазяїн ферми до свого трактора чіпляє невеликий дитячий потяг і катає ним дітей по своїй фермі, щоб вони бачили, звідки береться молоко, а то малеча думає, що корова − бузкового кольору, як у рекламі «Мілка». А ще діти із задоволенням збирають на фермі курячі яйця, що також їм до вподоби.

   Я відвідала навчально-дослідний університет, де навчають технологів. Тут найновіше обладнання, тут вивчають вплив домішок в молоці на організм людини, проводять різні досліди.  Причому молоко переробляють самі ж студенти. Мене  дуже вразила їхня система навчання. За три роки  студенти поетапно чергують теорію з практикою, працюючи на підприємствах. Тобто за цей час людина вже має досвід роботи. Там заведено, коли ти вступаєш до вузу, то перед цим маєш  знайти собі місце роботи. Тож по закінченню у тебе вже є гарантоване працевлаштування.

   Час, проведений у Німеччині, пішов на користь усім учасникам програми. До речі, з кожним із нас ще два роки будуть підтримувати зв’язки. Наприклад, у цей період я можу поїхати в Німеччину, щоб з’ясувати деякі тонкощі переробки молочної продукції.

   Щодо планів на майбутнє, то мрію, щоб у ПСП «Лідер» теж був цех із переробки молока, який би виробляв смачну, якісну та корисну продукцію. 

 

Текст підготувала Тетяна ВЛАСЕНКО для газети "Колос".

Фото - ПСП "Лідер".

 

Write a comment

Comments: 0